ГІДРОТЕХНІЧНОГО БУДІВНИЦТВА  

ГІДРОТЕХНІЧНОГО БУДІВНИЦТВА

Гідротехнічне будівництво – це галузь будівництва, яка забезпечує використання водних ресурсів для отримання електричної енергії, водопостачання, меліорації, судноплавства, риборозведення , захисту об’єктів від надзвичайних ситуацій, регулювання водних ресурсів шляхом побудови спеціальних споруд та виробничих об’єктів.

Провідним напрямком у гідротехнічному будівництві є спорудження річкових гідровузлів, яке поряд із загальними має специфічні особливості, які впливають на організацію будівництва і серед яких можна виділити:

1 Високу залежність типу та конструкції основних споруд гідровузла від місцевих природних умов (топографічних, геологічних , гідрологічних, кліматичних), що притаманні тільки даному будівництву і вимагають індивідуальних конструктивних та організаційно-технологічних рішень. Гідровузли й водосховища при них, як правило, мають комплексне призначення і разом з природними умовами обумовлюють компановку гідровузлів: безнапірних, низьконапірних (напір до 10м), середньонапірних (напір 10-50м), високонапірних (напір 50м івище). Останні напірні гідровузли обумовлють компоновку основних бетоних споруд: руслову, заплавну й берегову або дериваційну, які суттєво впливають на схему пропуску будівельних витрат вод і організацію будівництва на різних етапах .

2 Необхідність пропуску природних витрат річки (так званого „пропуску будівельних витрат”) у період будівництва, що вимагає:

- чіткої взаємоув'язки графіка зведення окремих частин споруд та послідовності робіт, виходячи з гідрологічних умов річки та схем пропуску природних витрат на різних етапах будівництва;

- організації будівництва комплексу додаткових споруд для пропуску будівельних витрат ( насипів, каналів, тунелів, отворів тощо);

- додаткових заходів, що забезпечують умови для безперервного та безаварійного проведення робіт у присутності водопотоку (водовідливу, водопониження, перекриття русла, пропуск паводків, льодоходу тощо).

3Будівництво шляхів, ліній електропередач, виробничої бази, житла внаслідок віддаленності гідровузла від транспортних комунікацій, джерел енергетичних та матеріальних ресурсів, об’єктів будіндустрії, промислових міст. Ці обставини вимагають підчас розробки ПОБ гідровузла визначити потребу будівництва в усіх видах ресурсів; найвигідніші шляхи й джерела іх постачання; потужності та строки вводу кар'єрів з видобутку місцевих матеріалів для укладки насипів і споруд, виготовлення бетону; потужності й строків вводу підсобних підприємств і споруд. При цьому об’єкти слід проектувати як вузли з розробкою для кожного окремого графіка будівництва і після їх зшивання в комплексний визначити підготовчий період будівництва, пам'ятаючи про його вплив на тривалість і вартість будівництва.

4 Комплексний характер гідровузлів обумовлює вплив на інтереси інших галузей народного господарства й навколишне середовище, який повинен бути врахованим підчас проектування й будівництва. Так затоплення та підтоплення територій в наслідок створення водосховищ, каналів може суттьєво вплинути на екологічні умови регіону. Гідротехнічні споруди можуть негативно вплинути на умови ведення сільського, рибного господарства, лісоводства, транспорту й обумовити певні втрати, які слід враховувати в проекті і передбачити певні заходи щодо усуненню таких явищ.

5 Будівництво гідровузлів вимагає виконання значних обсягів робіт: земляних, бетонних, монтажних, спеціальних, часто в короткі строки зі створенням великих запасів та концетрацією технічних засобів ( перекриття русла річки), як наслідок - тривалі строки будівництва й „заморожування ” капітальних інвестицій, для зменшення якого доцільним є прискорений ввід перших енергоблоків, черг гідровузла, що забезпечує попередню видачу продукції (електроенергії) і окупає частину інвестицій уже в період будівництва.

Наука управління проектами в сучасних ринкових умовах поділяє умовно життєвий цикл проекту гідротехнічного вузла на три фази:

1) передінвестиційну;

2) інвестеційно-будівельну;

3) експлуатаційно-інноваційну.

У свою чергу фази можуть поділятися на періоди, етапи, стадії, черги, які можуть суміщуватися між собою в часі і умовно подані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Життєвий цикл проекту гідротехнічного вузла

Фази Періоди Стадії, етапи
1 Передінвес-тиційна 1.1 Перед- проектний Ідея. Концепція. Енергетична стратегія. Перспективне планування. Бізнес- план.
1.2 Проектний 1.Техніко-економічне обгрунту-вання(ТЕО) 2.Проект (ПОБ) 3.Робоча документація.
2 Інвестеційно – будіввельна 2.1 Підготовчий Тендер-генпідряд.Житло. Комунікації. Виробнича база. Будмайданчик (ПВР). Інфраструктура.
2.2 Основний БМР на основних обєктах (земляні, бетонні, монтажні) до пуску агрегатів 1 черги. Розвиток виробничої бази. Наповнення водосховища.
2.3 Завершальний Продовження БМР на основних спорудах до проектних, добудова та монтаж агрегатів 2 черги ГЕС, остаточне наповнення водосховища
3 Експлуата-ційно-інноваційний 3.1Засвоєння потужності Пуско-налагоджувальні роботи. Засвоєння потужності ГЕС.
3.2 Засвоєння інновацій Впровадження інновацій, удосконалення виробництва.
3.3 Переоснащення до появи нового проекту

Стадії проектування встановлюються державним органом, відповідальним за нормативно-правове забезпечення в Україні. Для особливо складних проектів воно встановлене трьохстадійним. При двох стадійному проектуванні розробляються проект та робоча документація, при одностадійному – робочий проект з документацією.

Проектування організації та строків будівництва особливо залежить від вибору правильної схеми пропуску будівельних витрат річного потоку через споруди під час будівництва, яка залежить від природних умов та особливостей річки, умов використання річки народним господарством, від компановки гідровузла і типів запроектованих споруд та від строків будівництва.

Доцільно основний період будівництва (2.2) залежно від схеми пропуску будівельних витрат і впливу її на послідовність і темпи будівництва поділити на ряд етапів:

2.2.1 – зведення споруд, необхідних для перекриття русла;

2.2.2 – перекриття русла;

2.2.3 – нарощування споруд до відміток , необхідних для наповнення водосховища;

2.2.4 – наповнення водосховища до відміток пуску агрегатів першої черги;

2.2.5 – нарощування споруд й наповнення водосховища до проектних відміток з пуском усіх агрегатів за чергою.

На етапі 2.2.1 будівництво споруд, як правило, ведеться за перемичками, а пропуск будівельних витрат природним руслом із стисненням потоку цими перемичками з урахуванням особливостей річки.

На етапі 2.2.2 в процесі перекриття русла здійснюєтся поступове переключення витрат на споруди, побудовані на попередньому етапі,а саме на водозливну греблю та постійні й тимчасові отвори.

На етапі 2.2.3 пропуск будівельних витрат здійснюється через спеціально побудовані спеціальні споруди, спеціалні тимчасові та постійні отвори в основних спорудах.

На наступних етапах одна частина витрат річки затримується в водосховищі, а інша частина регулюється відповідно до потреби в воді об’єктів розміщених нижче за гідровузол.

У календарному графіку будівництва для будь-яких компоновок, схем черговості зведення споруд і пропуску будівельних витрат доцільно виділити 5 етапів будівництва та пов’язаних з ними змін рівня води верхнього б’єфу від початку робіт на основниx спорудах до наповнення водосховища.

Контрольні питання

1 Назвати п'ять особливостей гідротехнічного будівництва.

2 Обгрунтувати специфіку життєвого циклу гідровузла.

3 Визначити склад основного періоду будівництва гідровузла.

4 Обгрунтувати вплив природних факторів на організацію будівництва гідровузла.

5 Визначити вплив будівництва гідровузла на розвиток регіону.

Розділ 4 БУДІВЕЛЬНИЙ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

Будівельний генеральний план (БГП) – це основний проектний документ, що регламентує організацію будівельного майданчика та обсяги тимчасового будівництва: розташування постійних будівель і споруд з урахуванням зведення підземних і надземних частин; місць розміщення тимчасових будівель, споруд та інженерних мереж з визначенням місця їх підключення; основних монтажних та інших будівельних машин; об’єктів інфраструктури та матеріально-технічної бази будівництва.

Проект організації будівництва (ПОБ) передбачає розробку БГП на об’єкт або комплекс об’єктів для підготовчого й основного періодів будівництва на основі:

· генерального плану майбутнього підприємства (гідровузла, об’єкта);

· даних топографічних, геологічних, гідролоічних та інших інженерних пошуків;

· проектно-кошторисної документації;

· календарнного плану будівництва;

· нормативних документів про проектування БГП.

БГП окремого об’єкта називають об’єктним; одного або комплексу об’єктів з прилеглими територіями – загальномайданчиковим або комплекcним. У випадках, коли за організаційними та технічними рішеннями необхідна територія за межами будівельного майданчика, в тому числі для розміщення матеріально-технічної бази будівництва, в ПОБ розробляється ситуаційний план району будівництва.

Під час розробки БГП слід керуватися наступними принципами та вимогами:

· БГП повинен входити до складу проектної документації і його рішення повинні відповідати рішенням окремих розділів проекту, особливо організації і технології робіт та строкам будівництва, прийнятим у календарному плані.

· Тимчасові будівлі і споруди повинні розташовуватися на вільних ділянках майданчика, компактно, на мінімальній відстані від робочих місць із створенням безпечних та комфортних умов їх використання.

· Рішення БГП повинні забезпечувати повне задоволення побутових вимог працюючих.

· Розташування монтажних та інших машин повинне забезпечувати їх максимальну продуктивність їх праці та безпечні умови праці людей в зоні їх дії;

· Вибір варіанта БГП слід проводити на основі порівняння техніко-економічних показників відповідно до таких критеріїв: якість, строки, вартість, ризики, ефективність. Особливу увагу слід звертати на обсяги та вартість тимчасових будівель і споруд, комунікацій, потребу в ресурсах, площу земельної ділянки, вплив варіанта БГП на строки будівництва.

Проектні матеріали згідно з БГП складаються з графічної та розрахунково -пояснювальної записки. Графічна частина містить: загальний план будівельного майданчика з постійними будівлями і спорудами, знаками геодезичної розбивочної основи й тимчасовими обєктами; експлікацію основних постійних і всіх тимчасових будівель і споруд; умовні позначки та техніко-економічні показники. Масштаб БГП повинен відповідати масштабу запроектованого обєкта.

Розрахунково-пояснювальна записка до БГП повинна мати необхідні обгрунтування рішень за всіма елементам будівельного господарства. На основі потреби в трудових, матеріально-технічних та енергетичних ресурсах за періодами й етапами будівництва визначаются види і кількість тимчасових будівель, споруд, будівельних машин та механізмів; межі будмайданчика; розміщення й прив'язка всіх єлементів будівельного господарства. Проектуються вони, виходячи з потреби і джерел постачання, мережі забезпечення будівництва електроенергією, водою, стислим повітрям, теплом та каналізацією.

Розробка БГП в гідротехнічному будівництві має певні особливості. Так, від рівня компонувальних рішень гідровузла залежить розмір будівельного майданчика, обсяги планувальних робіт, будівництва доріг, комунікацій та перевезень. Розміри будмайданчиків великих гідровузлів складають 250-300га , а деякі й до 400-500га.

Порядок та методи розробки БГП з урахуванням особливостей гідротехнічного будівництва в цілому залишаются загальними і докладно викладені в підручниках [1, 2].

Контрольні питання

1 Призначення будівельних генеральних планів та їх види.

2 Принципи та вимоги щодо розвитку будгенпланів.

3 Особливості розробки будгенпланів у гідротехнічному будівництві.


9150881952688393.html
9150922101911631.html
    PR.RU™